2 Corinthians 5

Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу. 1Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній. 2Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, 3коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне! 4

Примиріться з Богом!

5Знаємо бо, коли зе́мний мешка́льний наме́т наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, - дім нерукотво́рний та вічний. 6Тому́ то й зідхаємо, бажаючи приодягти́ся будівлею нашею, що з неба, 7коли б тільки й одя́гнені ми не знайшлися нагі́! 8Бо ми, знахо́дячися в цьому наметі, зідхаємо під тягаре́м, бо не хочемо роздягти́ся, але одягти́ся, щоб смертне поже́рлось життям. 9А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завда́ток Духа. 10Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому, 11бо хо́димо вірою, а не виді́нням, 12ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа. 13Тому́ ми й пильнуємо, - чи зостаємося в домі тіла, чи вихо́димо з дому, - бути Йому лю́бими. 14Бо мусимо всі ми з'явитися перед судо́вим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що́ в тілі робив він, - чи добре, чи лихе́. 15Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні. 16Бо не зно́ву себе ми дору́чуємо вам, але даємо вам привід хвали́тися нами, щоб мали ви що проти тих, що хва́ляться обличчям, а не серцем. 17Коли бо ми з розуму сходимо, - то Богові, коли ж при здоровому розумі, - то для вас. 18Бо Христова любов спону́кує нас, що ду́мають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 19А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 20Через те відтепе́р ми ніко́го не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 21Тому́ то, коли хто в Христі, той створі́ння нове́, - стародавнє минуло, ото сталось нове́!